ÐаÑтав чаÑ, коли підÑтаркуватий Ñторожовий Ð¿ÐµÑ Ð‘Ñ€Ð¾Ð²ÐºÐ¾ Ñтав нікому не потрібний Ñ– гоÑподарі вирішують прогнати його з двору. ОÑтанньою краплею, що переповнила чашу їхнього терпіннÑ, Ñтало те, що коли на Ð¿Ð¾Ð´Ð²Ñ–Ñ€â€™Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ð½Ð¸ÐºÐ»Ð¸ злодії та вкрали майно, Бровко Ñпав Ñ– не здійнÑв тривогу. Вигнаний Ð¿ÐµÑ Ð¿Ð¾Ð½ÐµÐ²Ñ–Ñ€ÑвÑÑ Ð»Ñ–Ñом Ñ– був у дуже пригніченому Ñтані, Ñк раптом зуÑтрів давнього приÑÑ‚ÐµÐ»Ñ Ð’Ð¾Ð²ÐºÐ°. ЛіÑовий хижак знаходить ÑпоÑіб, Ñк Бровку продемонÑтрувати гоÑподарÑм Ñвою потрібніÑÑ‚ÑŒ Ñ– повернутиÑÑ Ð´Ð¾ людей.
ТриваліÑÑ‚ÑŒ виÑтави 1 год. 15 хв.