За визначеннÑм І. Франка, повіÑÑ‚ÑŒ «Кайдашева Ñім’Ñ» І.ÐечуÑ-Левицького «з поглÑду на артиÑтичне Ð·Ð¼Ð°Ð»ÑŽÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑелÑнÑького Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ– добру композицію належить до найкращих оздоб українÑького пиÑьменÑтва». Ðаш театр, повніÑÑ‚ÑŽ поділÑючи цю думку, вирішив переклаÑти прозаїчний матеріал мовою театру Ñ– запропонувати, Вам, шановний глÑдачу, зазирнути у Ð¿Ð¾Ð´Ð²Ñ–Ñ€â€™Ñ Ñ‚Ð¸Ð¿Ð¾Ð²Ð¾Ñ— українÑької Ñім’ї 19-го ÑтоліттÑ, що у Ñелі Семигори, Ð±Ñ–Ð»Ñ Ñ€Ñ–Ñ‡ÐºÐ¸ РоÑÑ–. Багато води утекло з тих пір, проте й Ñьогодні так Ñамо важко уживаютьÑÑ ÐºÑ–Ð»ÑŒÐºÐ° хазÑйок під одним дахом, Ñ– Ñьогодні чаÑто-гуÑто можна почути на Ñолідній відÑтані «інтелігентні диÑкуÑії» ÑучаÑних ÑуÑідів-Кайда-шів. Чи не так? Проблема Ñім’ї – проблема ÑуÑпільÑтва. Можливо, Кайдашева ÑÑ–Ð¼â€™Ñ Ñ” уоÑобленнÑм взагалі уÑього людÑтва на планеті, Ñке поÑтійно не може щоÑÑŒ поділити між Ñобою?
Ðа Ð²Ð°Ñ Ñ‡ÐµÐºÐ°ÑŽÑ‚ÑŒ Ñміх крізь Ñльози, народні піÑні на чотири голоÑи, Ñправжній веÑільний обрÑд, адже режиÑер виÑтави Ñама родом з Черкащини, де Ñ– відбуваютьÑÑ Ð¿Ð¾Ð´Ñ–Ñ—.
Щире Ð±Ð°Ð¶Ð°Ð½Ð½Ñ ÐœÐ°Ñ€ÑƒÑÑ– Кайдашихи вдало одружити Ñвоїх захвалених Ñинів та поділитиÑÑ Ñвоїм життєвим доÑвідом із невіÑтками не здійÑнюєтьÑÑ: МотрÑ, дружина Ñтаршого Ñина Карпа, вивалиÑÑŒ такою брикливою, що палець до рота не клади. Молодша невіÑтка МотрÑ, не вміє нічого робити... Ñк Ñ‚Ñ–Ñто заміÑить «хоч коники з нього ліпи…» УÑÑ– Ñварки Ñ– незгоди у Ñімейних ÑтоÑунках доÑÑгають Ñвого апогею у фіналі, коли голова ÑімейÑтва, Омелько Кайдаш, ÑпиваєтьÑÑ Ñ– гине, а груша у дворі, Ñка Ñ€ÑÑно родила, на жаль, вÑихає…
У 2015 році виÑтава була показана за кордоном у Празі (ЧехіÑ) та Зеленій гурі (Польща). ВиÑтава – переможець в номінації «Кращий акторÑький анÑамбль» на феÑтивалі СічеÑлавна-2012
ТриваліÑÑ‚ÑŒ виÑтави: 2 год. 30 хв.