Едгар Вінницький — поет нового поколіннÑ... ВідкритіÑÑ‚ÑŒ та щиріÑÑ‚ÑŒ цього Ñ…Ð»Ð¾Ð¿Ñ†Ñ Ð½Ð°Ð´Ð¸Ñ…Ð°ÑŽÑ‚ÑŒ ÑÑйвом дедалі більше людей. Він не проÑто пише про відкрите життÑ, а дійÑно проживає його Ñаме так, тому в його творчоÑÑ‚Ñ– завжди відчуваєтьÑÑ Ñ‡ÐµÑніÑÑ‚ÑŒ та ÑамобутніÑÑ‚ÑŒ. Молодому генію вже пророкують міÑÑ†Ñ Ñƒ лавах клаÑиків та Ð·Ð°Ð¿Ñ€Ð¾Ð²Ð°Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ творчоÑÑ‚Ñ– в оÑвітні програми. ÐŸÐ¾ÐµÐ·Ñ–Ñ Ð•Ð´Ð³Ð°Ñ€Ð° дивовижним чином поєднує філоÑофію та найтонші Ð²Ñ–Ð´Ñ‡ÑƒÑ‚Ñ‚Ñ Ð´ÑƒÑˆÑ–, що у Ñимбіозі Ñтворюють приємний коктейль.
Рте, Ñк автор подає Ñвою поезію, найкраще опишуть мурашки, що за чиÑленними відгуками — Ñ‡Ð°Ñ Ð²Ñ–Ð´ чаÑу виникають під Ñ‡Ð°Ñ Ð¶Ð¸Ð²Ð¾Ñ— приÑутноÑÑ‚Ñ–.
Як Ñтверджує Едгар:
«РеальноÑÑ‚ÑŒ — взаимозавиÑима Ñ Ð½Ð°Ð¼Ð¸.
Она — отражение мыÑлей.
Мы — забываем об Ñтом меÑтами,
Ðо неотделимые мы Ñ Ð½ÐµÐ¹... »
ОБЕРЕЖÐО:
цей вечір викликає невичерпну радіÑÑ‚ÑŒ, Ð½Ð°Ñ‚Ñ…Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° любов. Можливе звиканнÑ.